Секрети скам'янілих лісів Антарктики
Так утворились дивовижні екосистеми, які були адаптовані до довгих місяців полярної ночі, яку ніхто не відміняв (як відомо, полярна ніч є наслідком нахилу земної осі, і від клімату ніяк не залежить). Таким чином, живі організми, які складали ці екосистеми, були змушені жити в умовах, коли Сонце на протязі 6 місяців не з'являлось з-за горизонту. І ще 6 місяців за горизонт не ховалось.
Одним з перших, хто знайшов докази існування антарктичних лісів був ніхто інший, як дослідник Роберт Фалкон Скотт, відомий як один з першовідкривачів Південного полюса. Навесні 1912 р. Скотт із чотирма колегами підкорив Південний полюс другим після Р. Амундсена, «запізнившись» всього на місяць. Повертаючись з полюса, всі учасники експедиції загинули від голоду та виснаження.
Саме на фатальному зворотному шляху і була зроблена дивовижна знахідка. На льодовику Бірдмора (82 градус південної широти) Скотт наткнувся на скам'янілі рослини. Можливо, зайва вага цих зразків стала однією з причин його передчасної кончини. Проте, скам'янілі знахідки дослідника відкрили світу субтропічне минуле Антарктики.
Заморожені ліси
Професор Джейн Френсіс з Університету Лідса, пішла по стопах Роберта Фалкона Скотта. Збираючи скам'янілі рослини вона провела в Антарктиці 10 польових сезонів, і в 2002 році отримала королівську Полярну медаль.
«Я все ще вважаю ідею, що Антарктида була колись вкрита лісами, абсолютно приголомшливою, - розповідає Френсіс. - Здається, ніби Антарктида завжди була замороженою пустелею, але крижані шапки з'явились порівняно недавно в геологічній історії».
Одне з її найдивовижніших на сьогоднішній день відкриттів було зроблено в Трансантарктичних горах, не далеко від місця, де Скотт зробив свою знахідку. Френсіс згадує: «Ми були високо на зледенілих піках, коли знайшли шар осадових порід, який ряснів тендітним листям та гілками».
Ці скам'янілості виявились залишками низькорослих кущів бука. Віком лише 3-5 млн. років, вони були одними з останніх рослин, які жили на континенті до того, як настав глибокий холод. Однак інші скам'янілості показують, що насправді субтропічні ліси існували в Антарктиді на протязі ще більш раннього періоду - «ери динозаврів», часу надзвичайного глобального потепління.
«100 мільйонів років тому Антарктиду вкривали густі тропічні ліси, схожі на ті, які зараз ростуть в Новій Зеландії, - розказує доктор Ванесса Боуман, яка працює з Френсіс в Університеті Лідса. - Ми часто знаходимо цілі скам'янілі колоди, які мали б лишитись від дійсно великих дерев».
Професор Френсіс відполірувала тонкі зрізи цих колод, щоб побачити вікові кільця дерева. Вивчення цих річних кілець пролило світло на стародавній клімат.
Темні секрети
Мабуть, найбільш таємничою особливістю полярних лісів є їх адаптація до «світлового режиму» Антарктики. Автор книги «Зелена планета», професор Девід Бірлінг з Шеффілдського університету, визначив проблему, з якою зіткнулися антарктичні дерева в цьому незвичайному навколишньому середовищі, так: протягом довгого періоду теплої зимової темряви, дерева споживали свої запаси, але іноді їх не вистачало і тоді вони починали «голодувати».
Щоб зрозуміти, як ці дерева, всупереч усьому, вижили, професор Бірлінг провів дослідження з рослинами, які колись зростали в Антарктиді. До таких рослин відноситься гінкго, справжній живий релікт.
«Ми вирощували саджанці цих дерев у затемнених теплицях, в яких імітували антарктичні умови освітлення, - розказує Бірлінг. - Ми також збільшували температуру і концентрацію СО2 відповідно до стародавніх кліматичних умов».
Експерименти показали, що дерева на диво добре справляються з незвичними умовами. І хоча у зимовий час вони повністю використовували свої запаси, в літній період деревам вдавалось з лишком їх поповнити завдяки здатності до цілодобового фотосинтезу. Більше того, насправді головною проблемою виявилось те, що дерева не знали, коли зупинитися.
«Дерева за літо зробили настільки великі запаси, що наступний період фотосинтезу скоротився, - пояснює професор Бірлінг. - Як результат, вони вже не могли повною мірою скористатися довгим, жарким літом для фотосинтезу».
Динозаври в темряві
Проте, не лише деревам потрібно було знайти шляхи пристосування до незвичних полярних умов. Дивовижні викопні знахідки показали, що в заплутаних заростях жили також динозаври.
Професор Томас Річ з австралійського Музею Вікторії, всесвітньо відомий мисливець за динозаврами, «вполював» кількох таких полярних динозаврів. Впродовж останніх 20 років він проводив розкопки в південній Австралії, яка сто мільйонів років тому розташовувалась недалеко від східного узбережжя Антарктиди.
Його знахідки піднімають цікаве питання: чи мігрували антарктичні динозаври протягом зими, чи ж вони були адаптовані до життя в темних лісах полярної ночі?
Професор Річ вважає, що знає відповідь: «Єдиний повний скелет динозавра, який ми знайшли - Leaellynasaura. І що в ньому найдивовижніше - це череп. Він вказує, що у тварини були збільшені зорові долі мозку».
Це говорить про те, що, ймовірно, полярні динозаври мали гостре «нічне бачення», і були добре пристосованими до тривалого зимового мороку.
«Якби ви побачили силует динозавра Leaellynasaura в темряві, ви цілком могли б сплутати його з маленьким кенгуру, - зазначив професор Річ. - Він був двоногим з великими задніми кінцівками та довгим хвостом». Однак, ця зустріч (якби вона була можлива) не несла б ніякої загрози, оскільки, як показують його зуби, харчувався полярний динозавр виключно рослинами.
Зелена Антарктида
Сьогодні важко повірити, що там, де зараз знаходиться трикілометровий шар льоду, раніше були тропічні ліси, населені маленькими динозавриками. Однак, геологічний літопис надає неспростовні докази того, що протягом всієї історії нашої планети відбувалися драматичні коливання клімату.
Більше того, за останні 50 років Антарктичний півострів нагрівся на тривожні 2,8°C, що швидше, ніж у будь-якій іншій частині світу. Отже, якщо потепління триватиме, чи зможе відродитися зелена Антарктида?
«Це цілком можливо, - каже професор Френсіс. - Однак, це передбачає, що рослини будуть здатні мігрувати через Південний океан з таких місць, як Південна Америка чи Австралія».
Комментариев нет:
Отправить комментарий